Перший пост

Боже, я не вірю своїм очам, невже це стара-добра ЖЖшечка! Я шукала собі такого прихистку, де я можу вести щоденник, в який ніхто з родичів, колег, друзів, друзів друзів не буде підглядати. В якому нема алгоритмів, які будуть мені постійно щось чи когось підсовувати. "Ви можете знати цих людей"... А я знаю, я не хочу їх бачити ))) Де постйіно потрібно фільтрувати базар: запостиш щось що наболіло - почнуть дзвонити і допитуватись, що не так, а то ще краще "нема чого бідкатись, ось у мене проблема"..., запостити щось радісне то взагалі табу, бо ж в країні війна і то може тригернути когось, у кого в даний момент горе. Такі справи. І кожен має рацію, але ж життя є життя, і його треба якось продовжувати проживати.

Миру всім.

І з почином мене. Буду освоюватись на новому місці.

Музика настрою сьогодні

Watch on YouTube