В Ізмірі майже не залишилось води. Одна дамба зовсім пересохла, в іншій залишилось шось близько 4% води (про всяк випадок скажу, що я зовсім не жаліюся, це проста констатація факту). Води в крані нема з 23 до 5 щодня, але у п'ятницю її не стало десь близько 15. Як виявилось - блискавка вдарила в водонапірну башту. В суботу зранку в крані не було води, бо виявляється від злив з гір у резервуар пішли потоки пересохшими руслами і скаламутили багато пилюки, тож комунальники чекали, щоб мул трохи осів на дно.
В суботу зливи продовжились, таке враження, що в Ізмірі вода була всюди, тільки не в крані.

Незважаючи на зливу, сидіти вдома було не варіант, тому що я за два тижні вдома безвилазно буквально приросла до компа. ( читати далі )
В суботу зливи продовжились, таке враження, що в Ізмірі вода була всюди, тільки не в крані.

Незважаючи на зливу, сидіти вдома було не варіант, тому що я за два тижні вдома безвилазно буквально приросла до компа. ( читати далі )