![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
memoryremains_uaВ Ізмірі майже не залишилось води. Одна дамба зовсім пересохла, в іншій залишилось шось близько 4% води (про всяк випадок скажу, що я зовсім не жаліюся, це проста констатація факту). Води в крані нема з 23 до 5 щодня, але у п'ятницю її не стало десь близько 15. Як виявилось - блискавка вдарила в водонапірну башту. В суботу зранку в крані не було води, бо виявляється від злив з гір у резервуар пішли потоки пересохшими руслами і скаламутили багато пилюки, тож комунальники чекали, щоб мул трохи осів на дно.
В суботу зливи продовжились, таке враження, що в Ізмірі вода була всюди, тільки не в крані.
Незважаючи на зливу, сидіти вдома було не варіант, тому що я за два тижні вдома безвилазно буквально приросла до компа.
Ми поїхали у сусіднє містечко Salihli. Воно знамените своїми гарячими термальними джерелами Kurşunlu Kaplıcaları, тож там не тільки дуже красиво, а помитися нарешті можна ))
Дуже було радісно побачити нарешті такий гучний потік, бо за нашого останнього візиту пару місяців тому, русло було печально пересохшим і поросшим травою. Ще й людей дощ розігнав, краса!
Подруга з Португалії розказала, що повені там наробили збитків, багато людей без житла залишилось. У Ізмірі це теж проблема, через зливи потоки з гір заливають місто досить швидко. Я питала в чоловіка, чи можливо цю енергію якось у мирне русло направити, щоб побільше води потрапляло у резервуар, а не на вулиці. Каже, що неможливо, бо резервуар вище рівня моря, а місто на рівні і т.п. Я хоч і не инженер, але, думаю, що краще б люди думали про те, як зберігати і накопичувати ресурси, воду, до прикладу, а не запасались зброєю чи ще якимсь непотрібом.
Дорогою додому хмари почали потроху розступатись і визирнуло сонце. Записала невелике відео на згадку. Не залила на ютуб собі, щоб не забанило за музику.
https://replay.dropbox.com/share/q6CvYvux3aGsSQAt
Хоч цією дорогою зараз ми їздимо декілька разів на рік, але, як показала практика, життя настільки не передбачуване, що через 10 років буденні справи сьогодні цілком можуть здатися екзотикою.
В суботу зливи продовжились, таке враження, що в Ізмірі вода була всюди, тільки не в крані.
Незважаючи на зливу, сидіти вдома було не варіант, тому що я за два тижні вдома безвилазно буквально приросла до компа.
Ми поїхали у сусіднє містечко Salihli. Воно знамените своїми гарячими термальними джерелами Kurşunlu Kaplıcaları, тож там не тільки дуже красиво, а помитися нарешті можна ))
Дуже було радісно побачити нарешті такий гучний потік, бо за нашого останнього візиту пару місяців тому, русло було печально пересохшим і поросшим травою. Ще й людей дощ розігнав, краса!
Подруга з Португалії розказала, що повені там наробили збитків, багато людей без житла залишилось. У Ізмірі це теж проблема, через зливи потоки з гір заливають місто досить швидко. Я питала в чоловіка, чи можливо цю енергію якось у мирне русло направити, щоб побільше води потрапляло у резервуар, а не на вулиці. Каже, що неможливо, бо резервуар вище рівня моря, а місто на рівні і т.п. Я хоч і не инженер, але, думаю, що краще б люди думали про те, як зберігати і накопичувати ресурси, воду, до прикладу, а не запасались зброєю чи ще якимсь непотрібом.
Дорогою додому хмари почали потроху розступатись і визирнуло сонце. Записала невелике відео на згадку. Не залила на ютуб собі, щоб не забанило за музику.
https://replay.dropbox.com/share/q6CvYvux3aGsSQAt
Хоч цією дорогою зараз ми їздимо декілька разів на рік, але, як показала практика, життя настільки не передбачуване, що через 10 років буденні справи сьогодні цілком можуть здатися екзотикою.
no subject
Date: 3 Feb 2026 01:28 (UTC)